Пані Надії 86 років, 22 з них вона працювала у благодійному фонді «Карітас-Київ», додатково волонтерила. А коли почався коронавірус, то продовжила свою діяльність дистанційно. Наші соціальні працівники привозили їй тканину, а вона шила з неї спальну білизну.
«За місяць могла пошити 100 спальних комплектів. Час так швидко пролітав, мені дуже подобалось цим займатись»,- розповідає Надія Коцюбинська.
Опісля, спальні комплекти роздавали потребуючим.
«Дуже багато людей до мене приходило. Усе підшивала, доточувала, обрізала. Але коли роботи не було, то я вже просила щоб мені привезли тканину, щоб я щось пошила, мені легше було жити, коли я щось роблю, коли допомагаю. Тому що в чотирьох стінах дуже тяжко»»,- додає пані Надія.
Також коли пані Надія працювала в Карітасі – вона вчила дітей ремеслу ткацтва.
«Почала дітей вчити, робила дитячі викройки. Потім 5 дівчаток пішли в технікум вчитись на кравчинь», – каже пані Надія.
Довгий час Надія була волонтером у нашому фонді, а тепер «Карітас-Київ» допомагає їй. Відтак жінка стала підопічною напрямку «Догляд вдома» в рамках проєкту «Адвокація сталих соціальних послуг».
«Дуже добрі люди у фонді працюють. Карітас – як одна сім’я. Коли мені потрібно було, то завжди допомагали і зараз допомагають», – додає жінка.
Додати коментар