Жінка живе одна у хаті, яку власним коштом придбала, сама і їсти собі зварить. У Каті в будинку прибрано і все охайно лежить на своїх місцях. Все це робить жінка своїми силами. Більше того, у Катерини багато власноруч вишитих подушок. Дотепер Катерина рухалася завдяки палиці та тримаючись за хатні меблі. Влітку виходила на вулицю, відколи похолодало сидить тільки у хаті. Щодня до Катерини приходить соціальний працівник, який купує і приносить їй продукти, допомагає щось зробити. Однак більшість роботи Катерина намагається робити і обслуговувати себе сама:
– Я все роблю сама, тому що в мене таке захворювання, якщо я не буду рухатися, то я буду зовсім лежача. До мене кожного дня хтось навідується: із сільської ради приходять допомагають і куми приходять і допомагають.
Катерина особлива людина, вона із мужністю зносить свою не легку долю, каже це випробування для неї, яке потрібно пройти: «Жити дуже звичайно хочеться. Як подивлюся на цю молодь: наркомани, п’ють, і я кажу: «Боже, оце вони мають здоров’я”, – їм дає Бог здоров’я, а мені чому так?. Видно хоче мене випробувати, зможу я витримати, чи ні. Я кажу собі, що напевно зможу все витримати, хоча звичайно бувають моменти, коли зовсім падаєш духом: пересидиш, переплачеш, а потім все ж таки хочеться жити».
Тепер у життєлюбки Катерини є більше можливості рухатися і радувати людей, своїм життям вказуючи їм на цінність життя і здоров’я.
Того ж дня інвалідний візок отримала і 32-річна Леся Лисенко. Дівчина з дитинства має інвалідність І групи. Вона проживає у багатоквартирному будинку у с. Ротмістрівка разом зі співмешканцем, який добре доглядає за Лесею: «Варить, прибирає, доглядає, а зараз ще й ремонт взявся робити у квартирі» – радується Леся. Тепер у Лесі буде новий інвалідний візок, адже старому візку вже 12 років і він вже добре зношений.
Міла Кріч