«…Наше завдання — допомогти людям оцінити свої потреби, скласти план виходу з кризи, знайти ресурси і, що важливо, повернути віру у майбутнє»

Пані Ірина з чоловіком вже пережили чимало труднощів. Після часткової окупації їхнього рідного краю на Луганщині у 2014 році вони залишили дім і почали все з нуля на підконтрольній Україні території. Вони знайшли нове житло, побудували новий побут, почали заново жити. Однак, минуле постійно нагадувало про себе, залишаючи біль і тривогу за рідний край. Втім, пара продовжувала рухатися вперед, маючи надію на краще.

Та коли почалося повномасштабне вторгнення у 2022 році, родині Ірини довелося залишити і цей дім. Спочатку вони знайшли тимчасовий прихисток у Дніпропетровській області, але навіть там їм не вдалося залишитися надовго, бо війна продовжувала наступати. Їхнє житло було зруйноване вщент. Дорога привела їх до Київської області, до села Тарасівка. Виснажені і розгублені, Ірина та її чоловік намагалися знайти хоча б частинку стабільності, яка так раптово зникла з їхнього життя.

Чоловік Ірини зазнав двох інсультів і потребував постійного лікування. Фінансово це стало великим випробуванням для їхньої сім’ї, яка залишилася без дому і засобів до існування. У ці важкі часи знайомі порадили Ірині звернутися до благодійного фонду «Карітас-Київ». 

«Там ми і познайомились з кейс-менеджером, — розповідає пані Ірина. — Вона уважно вислухала нас, побачила нашу потребу і надала необхідну допомогу. Нам проконсультували з документами, допомогли з пошуком житла, надали необхідні засоби для побуту — набори хімії та продуктів».

Особливо важливою для сім’ї стала допомога на лікування. Фонд запропонував програму компенсації витрат на перебування в лікарні. Це була надзвичайно актуальна підтримка, оскільки дозволяла продовжити лікування чоловіка і хоча б трохи зменшити фінансовий тягар.

«Сьогодні українці стикаються з обставинами, які на перший погляд руйнують все їхнє життя. Люди, які звертаються до Кризового центру, часто відчувають повну безвихідь. Наше завдання — допомогти їм оцінити свої потреби, скласти план виходу з кризи, знайти ресурси і, що важливо, повернути віру у майбутнє».

Комплексний підхід, за словами кейс-менеджера, допомагає побачити людину цілісно: «У випадку з Іриною ми змогли надати юридичну підтримку, допомогу з пенсійного забезпечення і соціального захисту ВПО, забезпечити психологічну підтримку та лікування».

Пані Ірина знайшла у фонді справжню підтримку та розуміння. Їй вдалося відчути, що навіть у найтемніші часи є люди, готові підтримати та допомогти, даючи можливість почати знову. Сьогодні вона дивиться у майбутнє з обережною надією, а її слова вдячності звучать як особливий символ тих, хто не зламався і не втратив віру навіть у найважчі моменти.