Російська агресія щодня забирає у наших дітей найдорожче — безпеку, спокій і, на превеликий жаль, життя. До Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок війни, у Центрі життєстійкості Нижньодуванської СТГ у м.Київ відбулася подія, що поєднала у собі два надважливі завдання: згадати тих, кого вже немає з нами, та захистити тих, хто продовжує жити під обстрілами.
Захід зібрав разом мешканців громади, соціальних працівників, малечу та їхні родини. Після символічної хвилини пам’яті для дітей влаштували творчі й розвивальні майстер-класи. Проте за цими активностями стоїть значно глибший сенс.
Війна руйнує не лише інфраструктуру, вона впливає на дитячу психіку, емоційний стан та віру у майбутнє. Саме тому критично важливо створювати безпечні простори, де дитина може бодай на кілька годин забути про тривоги, поспілкуватися з однолітками й повернути собі частинку нормального дитинства.
Сьогодні Центри життєстійкості стають тими самими острівцями психосоціальної допомоги у громадах. Вони працюють на те, щоб навчити людей тримати удар, допомагати одне одному та дати родинам, які постраждали від війни, відчуття надійного плеча поруч. Такі зустрічі є способом зберегти пам’ять про спільні трагедії та водночас відновити розірвані війною людські зв’язки, повернувши громаді відчуття єдності.
Пам’ятати про загиблих і рятувати тих, хто поруч із нами зараз — це наш спільний обов’язок перед майбутнім. Кожен хлопчик і кожна дівчинка в Україні мають право на безпеку, право мріяти й розвиватися, попри будь-які воєнні виклики. Саме тому робота Центрів життєстійкості та локальних соціальних служб сьогодні є питанням національної безпеки. Захищаючи емоційне здоров’я дітей сьогодні, ми буквально рятуємо майбутнє всієї країни.
