Анастасія Гречишкіна з родиною жили в місті Лиман, що на Донеччині. Через активні воєнні дії їм довелося думати про те, щоб покинути рідний дім. Сім’я турбувалася про майбутнє маленьких дітей. Одного вечора Анастасії зателефонував брат, який служить у війську, і сказав: «Насть, ти розумієш, що ще тиждень-два і наше місто окупують».
«Сиділи ще ввечері та думали чи їхати, але як вночі бахнуло, то сумнівів вже не було – ми без речей та їжі вирішили тікати», – розповідає пані Анастасія.
Родина ледь встигла на електричку до Слов’янська, і вже звідти, 28 березня 2022 року, поїхали до Львова евакуаційним потягом. Після приїзду їх зустріли волонтери та допомогли зі житлом. Уже 30 березня Анастасія з родиною були у селі Трудовач, Львівської області. Відразу наступного дня до селища приїхали волонтери з благодійного фонду «Карітас – Львів УГКЦ», які надали допомогу та забезпечили всім необхідним.
У будинку, де проживала родина, був газ. Та опалювати приміщення можна було лише за допомогою печі, через що в будівлі завжди панував холод. Через відсутність достатньої кількості робочих місць в селищі Анастасія та її чоловік не могли знайти місце праці, що сильно пригнічувало. Проживши рік на хуторі, великій родині, що незабаром чекала на четверту дитину, було важко жити в таких умовах, і вони прийняли рішення «шукати свого щастя» у Києві.

Також вагомою причиною переїзду стало те, що мати Анастасії виїхала з Лиману відразу до столиці. А оскільки в рідному місці вона працювала в торгівельній мережі, то в Києві їй відразу надали робоче місце.
Після вже другого переїзду Анастасія та її родина опинилися у скрутному фінансовому та матеріальному становищі. Тоді й звернулися до БО «БФ «Карітас-Київ». Тут їх радо зустріли, надали необхідні речі (підгузки для малечі, сімейний харчовий набір) і кваліфіковану підтримку юриста та психолога Фонду.
«Карітас нам дуже допоміг. Люди, ви – молодці! Ви нам допомогли і морально, і фізично», – щиро дякує Анастасія.
Фахівці благодійного фонду «Карітас-Київ» супроводжують цю родину впродовж усього важкого шляху та планують продовжувати надавати допомогу, допоки родина Анастасії не здолає усі труднощі.
