З метою привернення уваги світової спільноти та підвищення рівня поінформованості населення у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 30 липня проголошено Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми.
Торгівля людьми – це всесвітня проблема, це злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. Кожен, незалежно від віку, статі, матеріального чи соціального становища може постраждати від нього.
До повномасштабного вторгнення росії «Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності» (GITOC) ставила Україну на 34 місце зі 193 країн за індексом злочинності й на третє місце в Європі. Україна також посідала дуже низькі місця за сприйняттям корупції. До 2022 року злочинний світ на підконтрольній уряду частині України періодично і жорстоко конкурував між різними групами.
Утім, він мав три напрямки, які пов’язували Україну зі світовими кримінальними ринками. По-перше, контрабандна “супермагістраль”, що з’єднує росію та Україну і проходить через частини Сходу України, які були окуповані росією у 2014 році. По-друге, глобальні центри контрабанди в Одесі та інших чорноморських портах. І, нарешті, заводи в Україні з виробництва нелегальних товарів на експорт – опублікував Британський тижневик «The Economist», експертну оцінку ООН та GITOC.
Війна змінила все, створивши «середовище неприйнятного ризику для міжнародної незаконної торгівлі», йдеться в новому звіті американського уряду. Чорноморські порти були закриті для судноплавства або обмежені. Кордон між підконтрольною урядові України та окупованими Росією територіями тепер являє собою мережу мінних полів, що розриває «супермагістраль». Воєнний стан зупинив широкий спектр злочинної діяльності, через мобілізацію злочинному світу бракує робочих рук, а комендантська година ускладнює пересування вночі.
Воєнні дії на території України продовжуються, це ще більше підвищує вразливість українців до потрапляння в ситуації торгівлі людьми. Війна стала прихованим, вільним коридором для торгівлі людьми. Українці, які опинилися в скрутному економічному становищі, на межі виживання, в уразливому стані експлуатовані, принижені та примушені виконувати роботи, надавати послуги, які їм неприйнятні.
Величезна кількість осіб вимушено виїхали за кордон. Переважна більшість, які рятуючи життя покинули Україну – жінки, діти та люди з інвалідністю.
Ризики стати жертвою експлуатації за кордоном зростають. Наші співгромадяни, рятуючи своє життя, подекуди виїжджали без відповідно оформлених документів, а після прибуття в іншу країну не були достатнім чином обізнані про необхідність постановки на консульський облік. Така ситуація виступає передумовою до потрапляння в ситуації торгівлі людьми під час працевлаштування, пошуку житла та пересування.
Внутрішньо переміщені особи також є вкрай вразливою категорією для потрапляння в ситуації торгівлі людьми, оскільки під час пошуку роботи або житла, можуть бути піддані різним видам експлуатації.
Благодійний фонд «Карітас-Київ» з 2015 року виявив 573 особи, які постраждали від торгівлі людьми. Лише за останній рік співробітники Карітасу ідентифікували 130 осіб, які постраждали від торгівлі людьми, і всі вони отримали комплексну та індивідуальну допомогу. Усі вони реінтегровані у свої громади, і 99% повністю задоволені послугами Карітасу.
Більшість виявлених випадків – це випадки трудової експлуатації (56%), сексуальної експлуатації – 26%, 6% усіх випадків – залучення в кримінальну діяльність. Також є випадки примусового жебракування та втягнення у військові дії та ін. Наших бенефіціарів експлуатували здебільшого в Україні (54%), а також за кордоном, у Польщі (9%), Франції (7%), Італії (6%), Чехії (6%) та інших країнах. Раніше більшість ідентифікованих постраждалих були чоловіками, тепер – це жінки 72% і 28% чоловіків. Це можна пояснити впливом війни та зростанням випадків трудової та сексуальної експлуатації жінок на окупованих територіях.
