З досвіду поїздки на програму “Україна має талант” ми зробили висновок, що запрошувати треба дітей зацікавлених, які здатні зтерпіти організаційну тяганину.
Душпастирська відповідь на стигму та дискримінацію ВІЛ-позитивних людей та шляхи її подолання.
( На прикладі Української Греко-Католицької Церкви )
Ростислав Дзундза
Тренер, спеціаліст по роботі серед представників вразливих груп Західноукраїнського ресурсного центру з питань ВІЛ/СНІД
Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні досягла найнебезпечніших в Європі масштабів і охопила вже 1,6% всього населення країни. «Такої сумної статистики немає в жодній іншій країні регіону», – повідомляє Центр новин ООН із посиланням на нову доповідь ЮНЕЙДС та Всесвітньої організації охорони здоров’я [1]. Більше того, люди, які живуть з ВІЛ чи їх близькі часто зазнають стигматизації, дискримінації, до них не відносяться з належною повагою, а права постійно порушуються. Люди, на яких тим чи іншим чином вплинула епідемія ВІЛ/СНІДу – члени родин, родичі та друзі ВІЛ-позитивних людей – також зазнають великих страждань та втрат. ВІЛ може принести злидні в родину, або, навпаки, бідність може штовхнути людину на ризикову поведінку [2]
Осінні враження
16 листопада для підопічних центру „Карітас Київ”, у супроводі соціального працівника-педагога, була проведена краєзнавча екскурсія Дніпровськім районом міста Києва. Ми відвідали береги озера Райдуга, насолоджуючись осінніми краєвидами, фотографувались на їх тлі. Більшість дітей – дівчата та хлопці з багатодітної родини – проживають в сусідньому житловому масиві, з цікавістю слухали розповідь про історію нашої місцевості, дивувались, дізнавшись про „молодість” району, який лиш 40 років тому став частиною Міста, отримав сучасний вигляд, з багатоповерховою забудовою.
Досвід діяльності міжконфесійного співтовариства України у протидії поширенню епідемії ВІЛ/СНІД
Священик Андрій Нагірняк
(Українська Греко-Католицька Церква)
магістр соціальної роботи, виконавчий секретар Комісії з питань соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, координатор Міжконфесійного ресурсного Центру з питань ВІЛ/СНІД, представник Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій у Національній Раді з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу
Павло Лапін
лікар загальної практики, магістр менеджменту організацій (охорони здоров’я), виконавчий директор Міжконфесійного ресурсного Центру з питань ВІЛ/СНІД при Всеукраїнській Раді Церков та релігійних організацій
Серед чисельних соціальних проблем, з якими стикається сучасне українське суспільство, однією з найбільш серйозних є проблема збереження здоров’я людей перед загрозою поширення невиліковних і життєво небезпечних захворювань. Несприятливий соціальний фон, загальне погіршення умов життя, різка стратифікація суспільства, обумовлена нерівномірним розподілом соціальних благ і можливостей реалізації життєво важливих прав громадян, у тому числі на повноцінну медичну допомогу, призводить до умов, в яких навіть відносно невеликі порушення здоров’я людей породжують цілий комплекс проблем, що зачіпають суспільство. У ряду цих проблем найбільш серйозними є проблеми поширення соціально небезпечних захворювань, таких як туберкульоз, наркоманія, ВІЛ-інфекція. У Загальнодержавній програмі забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки відзначено першочергову роль морально-етичних чинників: «погіршення ситуації із захворюваністю на ВІЛ-інфекцію та збільшення кількості хворих на СНІД зумовлено занепадом суспільної моралі та рядом соціально-економічних причин…».