Сьогодні Христос ще раз нагадує кожному з нас, що ми покликані до святості. Він вірить у добро серця та душі людини, і залишає нам свій заповіт: любити одне одного, як Він нас полюбив; чинити ті діла, що Він сам робив – звіщати, хрестити, навчати та прямувати дорогою, прокладеною Ісусом. Тому бажаємо вам завжди носити любов у своєму серці до себе, рідних та ближніх. Нехай добро вашої душі щоразу знаходить відгук у допомозі тим, хто цього потребує.
У це свято Бог ще раз дарує нам надію. Вознівшись на небо, Ісус показує, що Небеса завжди відкриті для людини. Іван Золотоустий писав: «Сьогодні людський рід совершенно примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, що були недостойні жити й на землі, вознесені на небо. Сьогодні стаємо наслідниками небесного царства, ми, що не вартуємо й земного, виходимо на небо й унасліджуємо престол Царя і Господа. А людська природа, перед якою херувим боронив рай, піднесена тепер понад усякого херувима».
Нехай ця велич Вознесіння нагадуватиме вам у всякі часи, що надія ніколи не буває марною. Бажаємо, щоби тоді, коли проти нашого народу йде війна, коли ми фізично, морально та духовно знесилені, щоразу знаходили сили у вірі.
Нехай Вознесіння Христове своїм світлом принесе лише щасливі новини у ваші родини, радісний сміх у ваші домівки та мирний спокій у ваше життя!