Тетяна Хвостенко з міста Дніпрорудне, Запорізької області. Напередодні повномасштабного вторгнення жінка поїхала до Києва і вже в столиці зустріла війну. Тетяна одразу почала займатись волонтерством.
«Прали одяг, готували їжу, шукали необхідні речі. Син розвозив воду на машині», – розповідає Тетяна Хвостенко.
Далі, за словами жінки, почалося найстрашніше для неї. Окупанти арештували її чоловіка, який не виїхав з окупованого Дніпрорудного.
«Чоловік не хотів виїжджати, він говорив, що ось скоро місто звільнять», – додає Тетяна.
2 липня 2022 року її чоловік Олег Хвостенко разом зі своєю онукою пішли перевіряти приміщення колишнього банку, він там працював охоронцем. Як виявилось, там на них вже чекали гості.
«Йому доручили це приміщення доглядати, він здавав звіти за електрику. Але коли він прийшов, то там були вже російські військові. Йому одразу автомат до шиї приклали. Єдине, що він попросив – це відпустити дитину», – згадує Тетяна Хвостенко.
З тих пір про долю свого чоловіка Тетяна не чула жодної звістки.
«Ми всюди ходили, писали заяви. Нам відповідали, що вони не знають де мій чоловік. Мовляв, росіяни протримали його лише 1.5 години, а потім передали спецслужбовцям. У нас є код Міжнародного Червоного Хреста, він вважається як полонений. Маємо відкриті справи в СБУ, поліції, ГУР», – розповідає жінка.
Окрім цього, окупанти повністю пограбували квартиру жінки.
«Як розповідали мої сусіди – вночі приїхали 3 озброєні машини, окупанти вдерлись у мою квартиру, все там перевернули. Забрали ноутбук, 2 планшети, телефони. Все було побито»,- Тетяна Хвостенко.
До «Карітас-Київ» жінка звернулась влітку, коли зрозуміла, що їй необхідна допомога.
«Дуже чудова гуманітарна допомога. Отримала їжу, гігієнічний набір, ковдру, теплу подушку», – каже Тетяна.
Також жінка отримала планшет, який став чудовим помічником у її роботі.
«Я працюю психологом і мені планшет полегшив роботу, я тепер можу працювати онлайн. Мені сподобалось те, що працівники Карітасу врахували усі мої побажання. Дуже вдячна! Завдяки підтримці «Карітас-Київ» я інтегрована, можу працювати і жити в новому місті», – додає Тетяна Хвостенко.
Та жінка духом не падає. Каже, що зовсім скоро її чоловік повернеться.
«Я уявляю, що він повертається і у нас все добре. Для чогось йому це потрібною. Якщо починаються сумні думки, то одразу думаю як ми разом проводимо час. Вірю і знаю, що він повернеться!», – Тетяна Хвостенко.
