Життя після наруги, експлуатації – немає? Саме такі думки були у кожної людини, яка потрапила в торгівлю людьми та була експлуатована.
Повномасштабна війна, яку розв’язала росія, змусила багатьох українців рятуватися, тікаючи від обстрілів у безпечні регіони нашої країни. Залишившись без роботи, грошей, житла, в ситуації небезпеки та невизначеності люди стали особливо вразливими, через що можуть потрапити до рук злочинців.
«З початком повномасштабної війни більш ніж половина населення України втратила доходи, 64% – роботу, а третина зазнала переміщення. Чверть опитаних готові працювати нелегально, понаднормово чи навіть віддати свій паспорт роботодавцю, 43% – готові погодитися працювати в обмін на безкоштовне проживання та харчування», – стверджує о. Роман Сиротич, директор БО «БФ «Карітас-Київ».
На жаль, жахливих історій про експлуатацію нині стало безліч. Хтось замовчує, намагається забути, а дехто звернувся за допомогою до фахівців Карітасу. Лише після тривалої, спільної праці психолога, юриста та самої постраждалої людини знаходиться вихід!
«Краще б я вмерла, та не бачила тих знущань над донькою. – Не стримуючи сліз розповідає місцева жителька Макарівщини. – Мені 40 років, я ґвалтування пережила, але як жити моїй донечці після тих пережитих фізичних сексуальних знущань орками! Вони щодня приходили по декілька осіб. Кидали в ноги шмат хліба та пляшку води, щоб зовсім не вмерти з голоду. За 7 днів, дали лише один раз поїсти, щоб набралася сил та змогла говорити. «Наситившись», орки бажали нових «жертв», тому всіляко випитували за інших людей, які перебували під обстрілами».
«Мені дуже пощастило! Орки лише пограбували та спалили мій будинок, мене не знайшли, бо я заховалася в підвалі під сараєм. Я залишилася жива!», – розповідає жителька Ворзеля.
«Так, мене силоміць викрали, наділи мішок на голову та повезли в невідомому напрямку. Декілька днів давали лише воду, тримали в сирому підвалі. Били, зламали ногу, хотіли відрізати пальці, і все це робили з метою щоб я розповіла де розміщені наші військові. – Ділиться ВПО з Бахмуту. – Зрозумівши, що я нічого не знаю, мене відправили до інших жінок – я, як й інші, робила все, що вони скажуть. Прибирали, готували, прали, шили – все робили, лише б не чіпали дітей та рідних. Погрожували, що вб’ють чоловіка та сина, які теж в полоні. Російські нелюди не гидували нічим. Я навмисно робила все для того, щоб виглядати брудною (не милася, вимазувалася, ходила на чорнові роботи), головне щоб не бути підданою сексуальних знущань. Як з цим жити? Щоночі сняться ці жахіття».
Важко уявити, що відчуває людина після тривалого знущання, катування, утримання у тісних, темних, смердючих підвалах, камерах, лише з єдиною маленькою надією на «вижити». Прокляті росіяни, яких неможливо назвати військовими, не лише завдали масштабного горя всій Україні, а й понівечили життя цивільного населення, жінок та дітей.
Звичайно, рідні та друзі роблять все можливе і неможливе, щоб повернути до життя рідну людину, яка зазнала експлуатації. «Але вони ніколи не зрозуміють, що я вже не така/такий, я вчуся жити з цим, бо ніколи не забуду цього», – постраждалий від торгівлі людьми.
«Мені дуже пощастило, що Карітас надає допомогу постраждалим від торгівлі людьми. Я маю де жити, що їсти, відновилися родинні зв’язки. Отримую виплати, як ВПО. Особлива вдячність за допомогу з пошуком роботи», – ВПО з Луганщини
«Основа нашої роботи полягає у безпосередній допомозі постраждалим від торгівлі людьми, особам, які були піддані експлуатації: трудовій, сексуальній, втягнуті у збройні конфлікти та злочинну діяльність, примушені до жебракування. Працюємо з ними як в приміщенні Карітасу, так і на вулицях, у центрах тимчасового утримування, гуртожитках, усюди, де їм зручно та де існує ризик потрапити до тенет торгівців людьми», – зазначає Ірина Бойко, юристка, експертка з протидії торгівлі людьми, керівниця Консультаційного центру з протидії торгівлі людьми БФ «Карітас-Київ».
Офіційні статистичні дані стверджують – найпоширеніший вид експлуатації – трудова! Проте в період війни найбільше набирає обертів саме сексуальна експлуатація та втягнення в порно індустрію.
Та життя після сексуальної експлуатації – Є!
Варто лише знайти фахівців, які допоможуть прийти до тями від пережитого. Благодійний фонд «Карітас-Київ» в цьому допоможе!
Що ж таке сексуальна експлуатація?
Сексуальна експлуатація – це змушення людини надавати сексуальні послуги проти її волі, несвідомо, під примусом чи погрозами. Надавати послуги інтимного характеру в обмін на гуманітарну допомогу, гроші, навчання, роботу, товари чи послуги, продукти харчування чи воду, власне чи життя рідних, близьких.
«З початком повномасштабного вторгнення, коли дуже багато українки з дітьми виїжджали з країни, рятуючись від війни, багато жінок постраждали сексуальної експлуатації, та були змушені виживати. Це свідчить про те, що українки є дуже вразливими до сексуальної експлуатації», – заначила Ірина Бойко.
«Карітас постійно проводить інформаційні заходи, аби проінформувати людей про приклади сексуальної експлуатації, підтримати тих, хто вже став її жертвами та закликати не боятися говорити про це, а також просити про допомогу. Соціальні відеоролики, які створені Міжнародною організацією з міграції, досить чітко наводять приклади сексуальної експлуатації. Наприклад: пропозиція прихистку в обмін на сексуальні контакти, якщо немає змоги платити за житло; пропозиція працевлаштування на нелегальну роботу», – Марина Микитенко, тренерка-лекторка з протидії торгівлі людьми.
Сексуальна експлуатація є лише одним із видів торгівлі людьми. Багато хто втратили відчуття безпеки і зіткнулися з браком харчів. Це збільшує ризик потрапити в торгівлю людьми, бути експлуатованим/використаним злочинцями з метою їх наживи.
Аби запобігти та протидіяти цим випадкам, важливо вчасно маркувати ознаки насильства (фізичне, психологічне, сексуальне), яке може здійснюватися у формі експлуатації (трудової, сексуальної, втягнення в порно індустрію, втягнення в злочинну діяльність, примус до жебракування, примус до продажу органів та ін).
Щоб захистити себе від торгівлі людьми, важливо пам’ятати про наступні поради:
– не діліться особистою інформацією, фото/відео інтимного характеру, особливо в соціальних мережах, інтернеті;
– перевіряйте інформацію/ пропозицію, яка надходить, особливо з гарними умовами та «бонусами», наприклад: працевлаштування з високою заробітною платою та безоплатними умовами проживання та харчування; оплату квитків для поїздки за кордон для знайомства, одруження з чоловіком, з яким познайомилися в інтернеті і знайомі лише декілька днів; перевезення валізи, речей не перевіривши детально кожну річ на наявність наркотичних чи психотропних речовин;
– не приймайте безоплатні подарунки чи послуги (оплату квитків, безоплатне проживання, перевезення тощо) від незнайомих, малознайомих осіб;
– не підписуйте жодних документів (контрактів, договорів) без повного їх розуміння;
– перевіряйте законність діяльності посередників та працедавця, уважно читайте трудову угоду;
– не давайте в заставу свій паспорт;
– домовтеся про певне кодове слово, знак або сигнал, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі;
– за найменших підозр повідомляйте в служби та організації: в поліцію, прикордонникам, волонтерам, працівникам гуманітарних місій тощо;
– підтримуйте постійний контакт із родичами та близькими, повідомляйте їм про зміну місця роботи або проживання.
– домовтеся про кодове слово, яке повідомить про те, що Вам потрібна допомога.
Консультуйтеся! Безоплатні консультації можуть зберегти життя чи застерегти потрапляння до тенет злочинців!
Звертайтеся за консультацією, допомогою до фахівців Карітасу, за тел.: 067-108-00-52, 098-189-35-15, за адресою: м. Київ, вул. Микитенка, 7-Б, каб. 29.
Корисні поради.
Як відрізнити торгівлю людьми від інших злочинів?
Торгівля людьми – це злочин проти людини на відміну від нелегальної міграції та контрабанди мігрантів, які є злочинами проти держави. Це використання/експлуатація людини без її добровільної(свідомої) згоди, примус зробити дії, які принесуть прибуток експлуататору.
Характерні ознаки торгівлі людьми:
– обмеження свободи пересування;
– відсутність вибору та можливості припинити роботу;
– вилучення паспорту та інших документів;
– погроза силою або її застосуванням;
– боргова кабала, невиплата обіцяної винагороди за роботу повністю або частково;
– залякування депортацією, погрози повідомити правоохоронним органам про нелегальний статус перебування в країні.
Найпоширеніші форми торгівлі людьми:
– сексуальна експлуатація, примушування до проституції, використання у порнобізнесі;
– трудова експлуатація;
– примусове жебрацтво;
– примусове втягнення у злочинну діяльність;
– торгівля людьми з метою вилучення органів.
Хто може постраждати від торгівлі людьми?
Будь-яка особа може постраждати від торгівлі людьми, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу.
Жінки та чоловіки стають жертвами сексуальної та трудової експлуатації. Дітей змушують красти, жебракувати, використовують для проституції, виготовлення порнографічної продукції, та навіть використовують з метою вилучення органів.
Останніми роками фіксується все більше випадків торгівлі чоловіками з метою трудової експлуатації в різних країнах, серед яких росія, Польща, Чеська Республіка, Італія та інші країни.
Потрапити у пастку торгівців людьми можна і в межах своєї країни! Людину можуть ошукати, продати та піддати жорстокій експлуатації в межах власної країни. Найбільш поширеним є перевезення людей із сільської місцевості та з невеличких містечок до великого міста чи до курортних територій з метою трудової чи сексуальної експлуатації або примусу до жебракування.
Як вербують торговці людьми?
Вербувальники зазвичай використовують особисті зв’язки або фальшиві рекламні оголошення у місцевій пресі, нелегальні кадрові агенції та веб-сайти з працевлаштування. Посередниками у вербуванні можуть стати й ті, кому Ви довіряєте – знайомі, приятелі, сусіди, а інколи навіть друзі або родичі . Часом вони й самі не знають, якими насправді можуть бути наслідки Вашої подорожі. Умови, що пропонують вербувальники, є зазвичай дуже привабливими та можуть здатися правдоподібними, як-то фінансова допомога та підтримка в організації поїздки, оформлення всіх необхідних документів тощо.
Вербувальники найчастіше обіцяють:
– легальне працевлаштування, укладання трудового контракту;
– безоплатне оформлення візи, проїзних документів;
– неважку та високооплачувану роботу без вимог знання іноземної мови (наприклад, роботу офіціанткою, домогосподаркою, прибиральницею для жінок;
– роботу на будівництві або у сільському господарстві для чоловіків.
Що може трапитися насправді:
– нелегальне працевлаштування;
– обмеження свободи пересування та контактів із зовнішнім світом, з близькими та друзями;
– позбавлення паспорту, інших документів;
– фізичне та психологічне насильство або погрози його застосування,
– нав’язування боргу, який потрібно «відробити»;
– погрози покарання за порушення міграційного законодавства країни у разі звернення до поліції або міграційної служби;
– шантаж та маніпулювання (наприклад, погроза насильства над членами сім’ї).
Завжди ретельно вивчайте будь-яку пропозицію працевлаштування, навчання або відпочинку, навіть якщо Ви довіряєте тому, хто її пропонує!