Софія Іванівна — жінка, чиє життя назавжди змінила війна. Разом із сином, який має інвалідність, вона була змушена залишити рідний Первомайськ навесні 2022 року, коли обстріли й вибухи стали буденністю. «Я і не думала виїжджати, — згадує вона. — Думала, що буде, то і буде. Але мій онук, який із першого дня війни пішов до лав ЗСУ, наказав нам залишити місто. Він усе організував — і виїзд, і житло в Києві».
До столиці вони прибули наприкінці березня, а на облік Софія Іванівна стала вже у квітні. Проте адаптуватися до нового життя було нелегко.
«Перше, що мене зустріло, — це темний і холодний вокзал. У столиці все здавалося таким моторошним. Я довго звикала до нового життя, але навіть зараз почуваю себе спокійно тільки тоді, коли немає тривоги. Щойно вона починається — одразу головний біль, серце вистрибує з грудей. Новини дивитися просто не можу — хочеться плакати».
Важкі спогади з минулого також не дають спокою. У 1996 році її сина збила машина. «Водій утік, а син довго пролежав без допомоги, поки випадкові люди не викликали швидку. Завдяки лікарям і логопедам мій син вижив, але я пронесла цей біль через усе життя».
Війна принесла нові випробування.
«Через обстріли я досі не можу спати. Тільки найменший шорох — і сон утікає. А мені вже майже 70, і здоров’я зовсім не те».
Порятунком для душі стала церква.
«До війни я не була дуже релігійною, хіба що на свята заходила. Але зараз знайшла в церкві душевний спокій. Зустріла священнослужителя, який допоміг мені зрозуміти, що Бог завжди поруч».
Також Софія Іванівна отримала підтримку від «Карітас-Київ».
«Карітас дуже допоміг мені в тяжкий час: психологічні консультації, ліки, просто добрі слова — усе це було безцінним. Я вдячна Богу за таких людей».
Попри всі труднощі, Софія Іванівна не втрачає віри та надії.
«Мої найкращі спогади — це мої діти. А зараз я щодня, о 9:00 ранку, віддаю шану нашим захисникам. Моя найбільша мрія — щоб настав мир, щоб війна закінчилася, і мій онук повернувся додому живим і здоровим». Її історія — це приклад сили, мужності та любові, які допомагають долати найважчі моменти життя.