Автор: admin

 

Дякуємо за вашу пожертву!

 

 

 

 

Нажаль, перевести кошти не вдалося… Але ви можете спробувати ще раз.

 

 

 

 

На цій сторінці ви зможете здійснити
свою пожертву он-лайн.

 

 

Введіть бажану суму  WMU (грн.) 

 

Мета проекту: Надання комплексних медико-соціальних послуг ліквідаторам Чорнобильської аварії.

Розвиток атомної енергетики у багатьох країнах світу знову стає пріоритетним і, очевидно, небезпека наростання радіоактивного забруднення у глобальних вимірах — це питання не надто далекого майбутнього. Тому особливого значення набуває з’ясування популяційно-генетичних наслідків для радіонуклідних викидів у довкілля, спричинених Чорнобильською катастрофою. В атмосферу потрапили в радіоактивному стані майже всі елементи таблиці Д. Менделєєва — людство зіткнулося з таким явищем уперше. Чорнобиль, цей новий фактор еволюції, породжує не передбачувані вектори.

Наслідки катастрофи за своїми масштабами були глобальними. Уряди трьох республік – України, Білорусі й Росії 1990 року звернулися до ООН із пропозицією про розгляд цього питання Генеральною Асамблеєю. Того ж року Чорнобиль відвідала спеціальна місія цієї організації, що охарактеризувала Чорнобильську аварію як безпрецедентну.

На вшануванні пам’яті 20-ї річниці Чорнобильської аварії Генеральний секретар Ради Європи в Страсбурзі заявив: „Аварія на Чорнобильській АЕС трапилась через прорахунки в проектуванні та помилкові рішення. Це приклад того, до яких жахливих наслідків можуть призвести недосконалі технології. Але це є й зразком видатної мужності та самовідданості людей”. „Викид радіації внаслідок вибуху на Чорнобильській АЕС у 200 разів перевищував радіоактивність після вибуху атомних бомб, скинутих на Хіросіму та Нагасакі. 31 людина загинула на місці, а декілька тисяч людей померли від захворювань, спричинених дією радіації. Наслідки цієї аварії відчула на собі половина земної кулі, але більш за всіх постраждали Білорусь та Україна. Для цих країн Чорнобиль – це не історична подія, це проблема сьогоднішнього та завтрашнього днів. Люди як і раніше страждають від радіаційних захворювань, а викинутий вибухом цезій 137 і в найближчі 10 років буде забруднювати навколишнє середовище. Віддаю належну шану мужності десятків тисяч людей, які з ризиком для здоров’я брали участь у ліквідації наслідків аварії та захистили нас від ще більш страшних загроз. Ця аварія перейшла кордони та ідеологічні бар’єри, вона зачепила кожного, незалежно від статі та етнічного походження. Чорнобиль є попередженням усім нам, ігнорувати його було би проявом безвідповідальності”, – підкреслив на додаток Генеральний секретар.

Наслідки Чорнобильської катастрофи особливо руйнівно вплинули на екологічний і економічний стан України, для якої Чорнобильська проблема сьогодні є однією з визначальних, і від успішного розв’язання якої значним чином залежить як сьогодення держави, так і її майбутнє. Вибух 4 блоку призвів до забруднення більш як 145 тис. кв. км території України, Республіки Білорусь і Російської Федерації; постраждали майже 5 мільйонів чоловік; радіоактивними нуклідами забруднено близько 5 000 населених пунктів Республіки Білорусь, України і Російської Федерації. Чорнобильська аварія призвела до безпрецедентного опромінення населення цих країн.

Про радіаційно-екологічні та соціально-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні свідчать, зокрема, і такі цифри. Площа радіоактивно забрудненої території – 53 454 квадратних кілометра (4,8% території країни), радіоактивно забруднених сільгоспугідь – 4,6 млн. га (12% загальної площі), радіоактивно забруднених лісів – 2 5357 квадратних кілометрів (40% загальної площі).

В цілому радіоактивним забрудненням охоплено 12 областей, 73 райони, 2 293 населених пункти. Із 76-ти населених пунктів 1986 року евакуйовано 91,2 тисячі чоловік, переселені та виїхали самостійно із зон забруднення в 1986-2002 рр. – 155 964 чол.

Станом на 1 січня 2010 р. в Україні 2 376 218 чоловік мають статус постраждалих унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, у т.ч. 276 327 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і 541 641 дитина. У зонах радіоактивного забруднення проживає 1 974 868 чоловік, з них 440 018 – діти.

В результаті катастрофи радіоактивного забруднення зазнали 2294 населених пунктів, розташованих на територіях 77 районів 12 областей. При здійсненні державного санітарного нагляду особлива увага приділяється забезпеченню радіаційного захисту населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Під наглядом в медичних закладах системи МОЗ на початок 2007 року знаходилось понад 2 318,3 тис. осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в т.ч. 451,8 тис. дітей. Протягом останніх двох років обсяги охоплення постраждалих медичними оглядами залишаються стабільними – 94,1 – 98,3% (учасників ліквідації наслідків аварії – 97,8%, дітей – 98 – 99%).

Частка дорослого населення, визнаного хворими за результатами медичних оглядів, невпинно зростає і становить серед учасників ліквідації 94,2%. Серед евакуйованого населення – 89,8%, серед тих, хто проживає на радіоактивно забрудненій території – 84,7%. Найбільшу кількість “ліквідаторів”, визнаних хворими, зафіксовано у м. Києві (99,85%), у Сумській (96,53%) та Донецькій (95,95%) областях.

Захворюваність дорослого постраждалого населення не має тенденції до зниження, хоча необхідно підкреслити стабілізування показників по деяких провідних класах хвороб таких, як хвороби нервової системи, органів травлення, сечостатевої системи. Не мають тенденцій до зменшення показники захворюваності хворобами системи кровообігу, дихання, травми та отруєння. Серед дитячого населення, яке потерпіло внаслідок аварії, і опосередковано зазнало її впливу, показник визнаних хворими становить 79,8. Кількість дітей, що знаходяться під постійним медичним наглядом, становить понад 451,8 тис. осіб, за рахунок народжених після аварії.

Суттєво зросли за після аварійні роки показники захворюваності хворобами кістково-м’язевої системи та сполучної тканини. За результатами досліджень Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, у дітей, які постійно мешкають на територіях радіоактивного забруднення, ця патологія зустрічається вдвічі частіше, ніж у дітей з умовно “чистих” територій. Тому останнім часом увага медиків та науковців загострюється саме на зростанні патології кістково-м’язової системи, як у дітей, так і у дорослих: збільшення поширеності цієї патології, частота патологічних станів пов’язані з порушенням кальцій-фосфорного обміну та вродженими вадами кістково-м’язової системи.

Для забезпечення надання медичної допомоги постраждалим задіяна вся мережа медичних закладів, від районних поліклінік до клінік науково-дослідних інститутів.

Амбулаторним лікуванням охоплено 92,4% “ліквідаторів”, 93,9% евакуйованих, 88,7% осіб, які проживають на радіаційно забруднених територіях, 88,7% дітей. Протягом останніх трьох років залишається стабільним показник забезпечення постраждалих стаціонарним обстеженням та лікуванням. Ліквідатори забезпечені стаціонарним лікуванням в 30,4-30,9%, в 20% евакуйовані та в 22,3% проживаючі на забрудненій території.

У першу категорію входять люди, переселені з покинутої зони навколо ЧАЕС. Другу складають “ліквідатори”, що працювали на станції в момент максимального медичного ризику в 1986-1987 роках. Третя категорія – «ліквідатори», що працювали на ЧАЕС у 1988 – 1989 роках. Четверта категорія це населення, що продовжувало жити в сильно зараженій зоні. Нарешті, до п’ятої групи належать особи, що жили або живуть достатньо далеко від ЧАЕС, проте отримали певні дози протягом перших місяців після викиду і споживали продукти харчування і питну воду, заражені радіоактивними елементами.

Сьогодні, після закриття ЧАЕС винятково важливо надати Україні серйозну підтримку для боротьби з усім комплексом медичних, екологічних, соціальних і інших проблем, що зараз доводиться вирішувати практично самотужки.

Жодна держава неспроможна повністю взяти на себе фінансування наслідків Чорнобильської АЄС, особливо що відноситься до надання допомоги  постраждалих ліквідаторів, які насамперед поклали своє здоров’я, щоб захистити майбутнє покоління. Однак і для них в державі не знаходиться коштів, щоб допомогти. Ліквідатори об’єдналися у Всеукраїнську громадську організацію „Союз Чорнобиль України”, щоб допомагати один одному за рахунок добрих людей, які не байдужі до чужого горя.

Впродовж 2014-2015 років Карітас Київ взяв під свою опіку більш ніж 20.000 постраждалих внаслідок подій Євромайдану та від гуманітарної кризи в Україні.

Для потребуючих забезпечено:

• соціальні послуги

• матеріальна допомога

• реабілітаційна допомога 

• психологічне консультування

Допомога надається як в соціальному центрі Карітасу, так і в місцях компактного поселення потребуючих та індивідуально.

 

Також в Карітасі Київ діє Центр допомоги дітям вимушених переселенців «Простір, дружний до дитини».

Насамперед діяльність спрямована на надання психологічної допомоги вимушено переселеним дітям. Такий центр – це комфортний простір для спілкування, відпочинку, навчання і самовираження, зниження почуття гніву і тривоги у дітей, які стали свідками насильства та змушені були покинути рідні домівки.

Психо-соціальну допомогу надають фахівці з досвідом роботи у дошкільному вихованні, педагогіці та психології дітей різних вікових груп. Започаткований у червні 2015 року «Простір, дружній до дитини» охопив вже понад 300 дітей віком від 3 до 15 років.

Для того, щоби сприяти якнайкращій соціалізації переселених із зони збройного конфлікту, близько 25% підопічних соціального центру становлять місцеві діти з багатодітних і малозабезпечених сімей  –  це дає можливість дітям зі Сходу краще адаптуватися до теперішніх умов їхнього проживання та спілкування серед нових друзів.