Від допомоги іншим до підтримки для себе: історія Світлани Степанівни, яка не перестала служити людям

Коли у пані Світлани запитують про її життя, вона відповідає просто: «Мабуть, так, як у всіх». Однак за цією відповіддю — десятки років роботи у соціальній сфері, складні людські історії, допомога тим, хто опинився у найтяжчих обставинах, турбота про безпритульних тварин і досвід війни, який змінив звичний порядок життя.

Світлані Степанівні — 69 років. Вона народилася і все життя прожила в Києві. Її батьки, дідусі й бабусі також були киянами. Має дві вищі освіти, багато років працювала у системі соціального захисту Києва.

Її професійний шлях був непростим. У 1990-х вона пережила скорочення, працювала там, де могла знайти роботу, а згодом прийшла на державну службу. Працювала в системі соціального захисту населення: від інспектора пройшла шлях до начальниці відділу.

Її робота була пов’язана з людьми, які потребували допомоги: людьми з інвалідністю, ветеранами, людьми без житла та тими, хто опинився у складних життєвих обставинах. Саме тоді вона на власному досвіді побачила, наскільки складним і виснажливим може бути соціальне служіння.

— На роботі я отримала два інфаркти. Через стрес. У нас був відділ роботи з громадянами. Зверталися дуже різні люди. Бували і погрози, і агресія. Але ми любили свою роботу, — згадує Світлана Степанівна.

З роками здоров’я погіршилося. Сьогодні пані Світлана має інвалідність, їй складно пересуватися, руки вже не дозволяють займатися тим, що вона колись любила найбільше — шити та в’язати. Водночас вона не перестала турбуватися про інших.

Разом із небайдужими людьми жінка багато років годує котів і собак, які живуть на вулиці. Колись у неї вдома було одинадцять котів, зараз вона доглядає за п’ятьма. Водночас разом з іншими людьми вона опікується десятками безпритульних тварин.

«Люблю спілкуватися з людьми. Може, це і є моє хобі. Люблю допомагати, поки є сили», — говорить вона.

Війна, яка змінила життя

З початком повномасштабного вторгнення життя багатьох киян змінилося. Змінилося воно і для пані Світлани. У перші місяці війни жінка, попри власні проблеми зі здоров’ям і невелику пенсію, долучилася до допомоги внутрішньо переміщеним особам і військовим.

У її квартирі збирали речі: посуд, постільну білизну, одяг, засоби гігієни. Потім усе це сортували й передавали тим, хто був змушений залишити власні домівки.

— Ми збирали все: і дитячі речі, і постіль, і жіночу білизну. Люди виїжджали, нічого не встигнувши взяти із собою. Бували сім’ї, які жили в нас, поки ми шукали для них прихисток. У моїй квартирі тоді жили три сім’ї, — розповідає Світлана Степанівна.

Саме в перші дні війни вона вперше почула про Карітас-Київ. Тоді допомога людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, стала для неї особливо важливою. Але спочатку Світлана не поспішала просити підтримки для себе.

— Я думала: можливо, комусь ця допомога потрібніша. Господь віруючих голодними не залишить, — згадує вона.

Коли людина, яка допомагала, сама потребує підтримки

З роками стан здоров’я пані Світлани погіршувався. З’являлися нові труднощі, а можливостей заробити чи забезпечити себе ставало дедалі менше. Після початку повномасштабної війни до цього додалися постійна небезпека та зростання вартості життя.

Про можливість отримувати безкоштовні обіди від Карітас-Київ Світлана дізналася від працівників соціальної служби. Спочатку вагалася, адже вважала, що є люди, які потребують цієї допомоги більше. Проте знайомі переконали її прийти.

— Мені сказали: «У вас мізерна пенсія, ви стільки тварин годуєте, людям допомагаєте. Ідіть, ця підтримка вам не буде зайвою».

Для пані Світлани важливою стала не лише сама допомога, а й ставлення людей, які її надають. За словами жінки, до неї поставилися дуже добре. Дуже по-людськи. Для неї це важливо.

Допомога, яка повертає відчуття гідності

Світлана Степанівна добре знає, що таке бути по різні боки соціальної допомоги. Багато років вона була людиною, до якої приходили ті, хто потребував підтримки. Вона приймала звернення, розглядала справи, намагалася знайти рішення для інших.

Сьогодні допомогу отримує вона сама. Та її ставлення до життя не змінилося. Попри вік та хвороби, пані Світлана продовжує думати про інших людей і про тварин, яким потрібна підтримка.

Її історія нагадує нам, що людина може протягом життя бути сильною, допомагати іншим, працювати й брати на себе відповідальність. Проте з віком, через хворобу чи складні життєві обставини вона сама може опинитися в ситуації, коли потребує підтримки.

Допомога людям похилого віку — це не лише про їжу чи матеріальну підтримку. Це насамперед про повагу до людини, її життєвого шляху та досвіду.

Карітас-Київ підтримав підприємницькі ініціативи: 26 учасників проєкту GROW отримали гранти

У Карітас-Київ відбулася зустріч з переможцями грантового конкурсу в межах проєкту GROW («Керівництво з ресурсів, можливостей та роботи»). За результатами конкурсного відбору 26 учасників отримали грантову підтримку для започаткування або розвитку власної справи.

Зустріч стала нагодою привітати переможців, обговорити подальші кроки в реалізації їхніх бізнес-ідей та вручити грантові сертифікати.

Грантова підтримка стала наступним етапом проєкту. До цього учасники пройшли навчання, розробили власні бізнес-плани, подали заявки та представили їх на конкурсний розгляд. Попереду реалізація підтриманих бізнес-ідей, моніторинг досягнутих результатів і звітування щодо використання грантових коштів.

Загалом навчальну програму проєкту пройшла 71 людина. Залежно від досвіду та етапу розвитку бізнес-ідеї учасники навчалися у двох групах. «Інкубація» була розрахована на тих, хто планував започаткувати власну справу, а «Акселерація» на підприємців, які прагнули розвивати вже діючий бізнес. Навчання для кожної групи тривало два дні.

Учасники опанували основи підприємництва, фінансового планування та маркетингу, навчалися формувати бізнес-модель, прораховувати бюджет, оцінювати ризики й готувати бізнес-плани. Після завершення навчання вони розробили та подали власні заявки на участь у грантовому конкурсі.

Під час конкурсного відбору комісія оцінювала досвід і компетентність заявників, життєздатність запропонованих бізнес-моделей, обґрунтованість бюджетів, можливі ризики, потенціал розвитку та вплив майбутнього бізнесу на громаду.

За результатами оцінювання 11 учасників отримали гранти на започаткування власної справи, а ще 15 учасників отримали гранти на розвиток уже діючого бізнесу.

Директор Карітас-Київ Роман Сиротич наголосив: «Одна людина не здатна зробити все, але вона може зробити те, що їй під силу: започаткувати власну справу, створити робоче місце, підтримати родину, допомогти своїй громаді. Саме з таких щоденних кроків складається стійкість нашого суспільства та відновлення України. Сьогодні кожен з наших переможців бере на себе частину цієї відповідальності, а наше завдання полягає в тому, щоб підтримати їх на цьому шляху».

Керівник проєкту GROW Євген Кудряшов зазначив: «Наші учасники просто неймовірні. Вони представили сильні, продумані та дуже актуальні для Київщини бізнес-ідеї. Обрати переможців було надзвичайно складно, адже за кожною заявкою стоять досвід, наполеглива праця та готовність вкладати власні сили й ресурси. Ми віримо, що грантова підтримка допоможе цим ідеям перетворитися на успішні та стійкі бізнеси».

Проєкт GROW спрямований на посилення спроможності вразливих категорій населення до самозабезпечення, професійного розвитку та досягнення економічної стійкості. Поєднання практичного навчання, експертного супроводу та грантової підтримки допомагає учасникам не лише започатковувати власну справу, а й створювати стійкі бізнеси з потенціалом для подальшого розвитку.

Підтримка підприємницьких ініціатив є важливою складовою відновлення України. Малий бізнес забезпечує родини стабільними джерелами доходу, створює робочі місця, стимулює місцеву економіку та сприяє формуванню сильних і згуртованих громад.

У Карітас-Київ переконані, що інвестиції в людський потенціал і підтримка підприємництва створюють передумови для довгострокових позитивних змін. Реалізація бізнес-ідей переможців проєкту GROW відкриє нові можливості для працевлаштування, посилить економічну самостійність українських родин і сприятиме розвитку громад.

Допомога надається у межах проєкту GROW (Guidance in resources, opportunities and work) за підтримки Caritas Española та Caritas Ukraine.

Психологічна допомога сім’ям військовослужбовців: історія відновлення багатодітної мами у Карітас-Київ

Коли ми говоримо про підтримку сімей захисників, то часто уявляємо матеріальну допомогу. Але є видимі виклики, а є ті, про які не прийнято говорити вголос — тотальне емоційне виснаження, страх не впоратися самотужки і момент, коли у мами багатодітної родини просто закінчуються сили, щоб підвестися з ліжка.

Це історія Інни Артемчук — мами, дружини військового, яка пройшла шлях від повної розгубленості до повернення контролю над своїм життям завдяки психологам «Карітас-Київ».

Я думала, що допомога потрібна дітям. Виявилося — починати треба з себе

Мій чоловік мав повне право на відстрочку від служби як батько чотирьох дітей, — розповідає Інна. — Але на початку повномасштабного вторгнення ми з малечею місяць прожили в окупації. Це загартувало його рішення: він обрав шлях стати на захист країни та своєї родини.

Тоді жінка залишилася одна і просто не знала, як впораюся в умовах війни. Найважчим випробуванням стали не побутові труднощі, а дитячі сльози. Коли діти щовечора плачуть і запитують, коли тато буде вдома, серце крається. Потім додалися підліткові кризи у старших, непорозуміння

Втома накопичувалася непомітно, поки не перетворилася на глуху стіну. Дійшло до того, що вранці пані Інна фізично не мала сил піднятися, щоб приготувати сніданок і зібрати дітей до школи. Замість терпіння з’явилися зриви — жінка почала кричати на дітей, доводила себе до істерик, якщо чоловік чи малеча вчасно не відповідали на дзвінки. Коли її викликали до школи через зауваження вчителів, першою реакцією був розпачливий крик. Тоді пані Інна зрозуміла: треба шукати допомогу. Вона йшла в Карітас із думкою, що психолог потрібен її дітям. Але виявилося, що рятувати треба було насамперед її саму.

Крок назустріч, який змінює все

Про можливість отримати психосоціальну підтримку в Карітас-Київ Інна дізналася з соцмереж. Спочатку була відмова — фонд не обслуговував район, де мешкала родина. Проте організація працює за принципом людиноцентричності: щойно з’явилася технічна можливість розширити географію проєкту, кейс-менеджери самі зателефонували жінці й запросили її на консультації.

Моєю психологинею стала Ілона. Вона не просто слухала, вона ділилася прикладами зі свого життя, давала практичні методики, — ділиться Інна. — Я дивилася на неї й думала: “Якщо вона змогла це пройти, то і я зможу”. Головне — діяти маленькими кроками. Найважливішим у терапії було зрозуміти, що саме зі мною відбувається. Коли я розібралася у своїх емоціях, усе навколо — поведінка дітей, тривога за чоловіка — теж стало зрозумілим. Я навчилася з цим справлятися.

Власні маленькі перемоги заради великої цілі

Найважливіші зміни відбулися у сфері емоційної саморегуляції та взаємодії з рідними. Тепер, якщо чоловік чи діти не відповідають вчасно на дзвінки, Інна вміє раціонально опановувати тривогу, відганяючи панічні думки. Докорінно змінилася і її реакція на зовнішні стресори. Якщо раніше зауваження від шкільних учителів чи директора викликали у неї розпачливий крик, то тепер вона здатна уважно вислухати педагогів, а вже вдома спокійно, у форматі довірливого діалогу, обговорити ситуацію з дітьми та пояснити їм помилки.

Сьогодні найбільшою особистою перемогою Інна вважає навичку відловлювати негативні думки та замінювати їх конструктивними, не драматизуючи обставини й знаходячи щось добре в кожному дні. Системні візити до психіатра стали природною та плановою частиною її відновлення, що вже дає чіткий медичний прогрес.

Повернення емоційної стабільності однієї мами мало каскадний ефект для всієї родини: це захистило дітей від вторинної травматизації, нормалізувало мікроклімат у домі та створило той самий надійний, спокійний тил, який так необхідний українському захиснику на передовій. Для фахівців Карітас-Київ цей кейс став ще одним підтвердженням того, що вчасно протягнута рука допомоги здатна запустити незворотні процеси зцілення та повернути людину до повноцінного життя.

Ця інформація підготовлена БО «БФ «Карітас-Київ» у рамках проєкту стосовно надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг, що реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сімʼї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю БО «БФ
«Карітас-Київ» і не обовʼязково відображає позицію Уряду Великої Британії, Уряду України, ЮНІСЕФ, ІСАР Єднання або Фонду соціального захисту інвалідністю.

Разом із Карітасом України: Карітас-Київ підтримує постраждалих у Вишневому

Російська атака 6 липня завдала значних руйнувань місту Вишневе на Київщині. Серед тих, хто втратив дім, — пан Олексій. У момент перших вибухів він їхав на роботу, а коли повернувся, побачив на місці свого будинку лише згарище. Вціліли лише альтанка, велосипеди та генератор. Будинок чоловіка розташовувався на одній із вулиць, що найбільше постраждали внаслідок обстрілу та повторної детонації.

Вибухова хвиля й уламки пошкодили сотні об’єктів: житлові будинки, адміністративні та складські приміщення, торговельні будівлі, гаражі й промислові об’єкти. Через масштабні пожежі та загрозу повторної детонації з небезпечної території було евакуйовано понад 500 мешканців. Для людей, які не можуть повернутися до своїх осель, організували пункти тимчасового розміщення.

У перші години після трагедії до реагування приєдналися команди Карітасу України та Карітасу Київ. Наші фахівці забезпечували швидкими продуктовими евакуаційними наборами рятувальників, які працювали на місці ліквідації наслідків атаки, а також людей, евакуйованих із небезпечної зони. Підтримка надавалася безпосередньо під час евакуації та аварійно-рятувальних робіт, щоб кожен, хто цього потребував, міг оперативно отримати найнеобхідніше.

У такі моменти важливо бути поруч із людьми не лише словами, а й конкретними діями. Вчасно надана підтримка допомагає пережити найважчі моменти та стати першим кроком до відновлення. Карітас Київ разом з Карітасом України продовжує реагувати на гуманітарні наслідки російських обстрілів, підтримуючи постраждалих та допомагаючи громадам долати наслідки війни.

Джерело

Безбар’єрність як суспільна норма: чому інклюзія глибша за архітектурні рішення

Коли у суспільному дискурсі виникає тема безбар’єрності, уява більшості автоматично малює звичні візуальні маркери: пандуси, тактильну плитку, широкі ліфти чи автоматичні двері. Безумовно, фізична доступність інфраструктури є базовою потребою, проте зведення всієї концепції інклюзії виключно до архітектурних рішень створює небезпечну ілюзію. 

Можна побудувати ідеальний пандус, але залишити людину ізольованою всередині суспільства, якщо інформаційне та комунікаційне середовище навколо неї залишатиметься ворожим чи упередженим. Справжня доступність відкривається на перетині багатьох вимірів, де готовність сприймати людську різноманітність важить не менше, ніж відсутність фізичних порогів.

Найважчі перешкоди зазвичай є невидимими, адже вони пролягають через упередження, стереотипи та мовні звички. Інформаційна доступність, відкритість до діалогу та коректність у повсякденному спілкуванні формують той мікроклімат, у якому кожна особистість відчуває власну гідність. 

На жаль, упередження суспільства часто стають значно більшим бар’єром на шляху до повноцінного залучення людей у життя громади, ніж крутий підйом на вході до будівлі. Коли ми взаємодіємо крізь призму жалю чи, навпаки, надмірної героїзації, ми мимовільно віддаляємося від рівноправного партнерства.

Основою рівності у просторі громади стає безбар’єрна мова – живий інструмент поваги, що повністю виключає слова чи вислови, здатні принижувати, таврувати або узагальнювати людей. Головний орієнтир тут дуже чіткий: бачити в кожному передусім людину та поважати її гідність. Це вимагає від нас уважності до власних формулювань і високої відповідальності за якість комунікації. 

Практичне втілення цього принципу полягає в дотриманні правила «спочатку людина». Замість дегуманізуючих або штучно пом’якшених термінів, таких як «інвалід», «каліка» чи «людина з особливими потребами», експертна спільнота диктують єдино правильний варіант — «людина з інвалідністю» або «людина з порушеннями зору». 

Вміння ставити себе на місце іншого, уникати категоричних суджень і відмовлятися від ярликів формує культуру взаємодії. Будь-які сумніви щодо того, як коректно звернутися до співрозмовника чи як описати певну ознаку в публічному матеріалі, інтерв’ю чи статті, вирішуються дуже просто – через пряме запитання до самої людини. Такий крок свідчить про професійну зрілість, тактовність і щиру повагу до особистих кордонів. 

Кожен із нас здатен зробити свій внесок у створення дійсно інклюзивного простору, помічаючи унікальність особистості замість її діагнозів. Безбар’єрність починається зі свідомості, і лише за умови подолання комунікаційних бар’єрів ми зможемо побудувати суспільство, доступне для всіх у найширшому розумінні цього слова.

Догляд вдома — це більше, ніж соціальна послуга. Це показник того, наскільки громада бачить своїх людей.

Коли ми говоримо про соціальну послугу «догляд вдома», найчастіше уявляємо самотню людину похилого віку. Проте сьогодні коло тих, хто потребує такої підтримки, значно ширше.

Це ветерани, які повернулися додому після поранення, люди старшого віку, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, а також мешканці громади, які через вік, стан здоров’я чи життєві обставини втратили можливість повноцінно піклуватися про себе. Для кожного з них догляд вдома — це не лише допомога у побуті. Це можливість залишатися у звичному середовищі, зберігати гідність, підтримувати соціальні зв’язки та жити настільки самостійно, наскільки це можливо.

Але щоб така підтримка була доступною, громада насамперед має знати, хто саме її потребує.

Якісне визначення потреб населення — це основа ефективного планування соціальних послуг. Лише розуміючи реальну ситуацію, громада може прогнозувати потребу в послузі «догляд вдома», планувати людські ресурси, розвивати мережу надавачів соціальних послуг та забезпечувати підтримку саме там, де вона найбільш необхідна.

Особливо важливо пам’ятати про людей, які часто залишаються поза увагою системи. Не всі звертаються по допомогу самостійно. Хтось не знає про можливість отримати соціальні послуги, комусь заважає стан здоров’я, транспортна недоступність або психологічний бар’єр. Саме тому поряд зі статистикою важливими є домашні візити, співпраця соціальних працівників із медичними закладами, неурядовими організаціями та безпосереднє спілкування з людьми.

Досвід проведених досліджень підтверджує, що потреба в догляді вдома вже сьогодні є однією з найбільш актуальних серед соціальних послуг. Водночас одним із найбільших викликів залишається виявлення людей, які потребують підтримки, але з різних причин залишаються «невидимими» для системи соціального захисту.

Для благодійного фонду «Карітас-Київ» соціальна послуга «догляд вдома» — це не лише напрям діяльності, а щоденна відповідальність перед людьми. Сьогодні понад 200 мешканців Києва перебувають під супроводом наших соціальних працівників і щодня отримують підтримку в межах цієї послуги. За кожним візитом, кожною розмовою та кожною історією стоїть людина, яка хоче жити гідно у власному домі та відчувати, що вона не залишилася наодинці.

Ми бачимо, що сьогодні Київ дедалі більше приділяє уваги розвитку соціальної сфери, впровадженню людиноцентричних підходів та пошуку сучасних рішень для підтримки мешканців міста. Це важливий крок до формування системи соціальних послуг, яка відповідає реальним потребам людей.

Водночас демографічні прогнози свідчать, що населення України продовжує старіти: вже до 2035 року люди віком 45+ становитимуть понад половину населення, а люди 60+ — майже третину. На це впливають природне старіння населення, міграційні процеси та наслідки війни. Це означає, що потреба у послузі «догляд вдома» лише зростатиме. І готуватися до цього потрібно вже сьогодні — спільно плануючи розвиток соціальних послуг, підтримуючи фахівців та своєчасно виявляючи потреби людей.

Саме тому «Карітас-Київ» готовий і надалі залишатися надійним партнером Києва у розвитку людиноцентричних соціальних послуг. Ми готові ділитися практичним досвідом, допомагати у визначенні потреб мешканців, розвивати соціальну послугу «догляд вдома», підтримувати навчання фахівців та разом із владою впроваджувати рішення, які роблять систему соціального захисту більш доступною, сучасною та ефективною.

Бо сильний Київ починається з турботи про кожну людину. І ми щиро віримо, що лише у партнерстві міської влади, соціальних служб, територіальних центрів, організацій громадянського суспільства та небайдужих мешканців ми зможемо побудувати систему соціальної підтримки, у центрі якої завжди буде людина. Саме так формується людиноцентричний, турботливий і незламний Київ.

Посилюємо організаційну спроможність заради ефективної підтримки громад

У межах проєкту «Кризовий центр громади: підтримка і реагування в складних умовах» команда Карітас-Київ продовжує системно працювати над посиленням власної організаційної спроможності.

За підтримки консультантки з організаційного розвитку відбулася стратегічна сесія, під час якої команда переглянула стратегічні пріоритети організації, проаналізувала актуальні виклики, визначила ключові напрями подальшого розвитку та напрацювала рішення для вдосконалення внутрішніх процесів.

Розвиток організації є важливою складовою забезпечення якісної та сталої соціальної підтримки. Посилення внутрішньої спроможності дає змогу оперативніше реагувати на виклики, ефективніше використовувати ресурси, впроваджувати нові соціальні послуги та розширювати можливості допомоги людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Такі стратегічні зустрічі сприяють не лише професійному розвитку команди, а й формуванню довгострокового бачення діяльності організації. Це дозволяє Карітас-Київ залишатися надійним партнером для громад, донорів і всіх, хто потребує підтримки, а також забезпечувати високу якість соціальних послуг навіть в умовах тривалих криз.

Публікацію створено БО БФ «Карітас-Київ» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянськесуспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації євідповідальністю БО «БФ «Карітас-Київ»та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАРЄднання.

Партнерство, яке працює на благо дітей та родин

У БФ «Карітас-Київ» відбулася робоча зустріч представниці Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Наталі Датченко з командою фахівців фонду. Під час зустрічі відбувся відкритий та змістовний діалог щодо реалізації проєкту малих грантів для надавачів соціальних послуг, його результатів, викликів та позитивних змін для отримувачів послуг.

Особливу увагу було приділено тому, як завдяки проєкту вдалося посилити співпрацю між БФ «Карітас-Київ», державними та комунальними установами, профільними управліннями й іншими партнерами, залученими до організації соціальної підтримки. Така взаємодія стала не лише ефективним механізмом координації, а й дієвим інструментом для розширення доступу родин до необхідних соціальних послуг.

Ця співпраця ще раз довела: справжні зміни стають можливими тоді, коли міжнародні партнери, державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування і громадський сектор діють як одна команда. Кожен учасник приносить свої знання, можливості та досвід, але всіх нас об’єднує спільна мета — підтримка дітей і родин.

Разом ми створюємо не лише систему послуг, а простір підтримки, де людина може знайти опору у найскладніший момент. Простір, у якому батьки отримують можливість відновити власні сили, подбати про себе та своїх дітей, подолати наслідки пережитих втрат і кризових подій, знову відчути внутрішню стійкість та побачити перспективу. Адже інколи своєчасна допомога — це не просто вирішення нагальної проблеми, а шанс зберегти родину, відновити життєві ресурси та віднайти нові сенси для життя.

Щиро дякуємо ЮНІСЕФ за довіру, підтримку та партнерство. Переконані, що лише об’єднуючи зусилля, ми можемо створювати середовище, у якому кожна дитина та кожна родина матимуть можливість отримати необхідну допомогу, підтримку та турботу.

Карітас-Київ долучився до стратегічної зустрічі Коаліції надавачів соціальних послуг

8–9 червня у Рівному відбулася стратегічна зустріч Коаліції надавачів соціальних послуг «Вектори Коаліції: адвокація, партнерство, розвиток». Протягом двох днів фахівець з адвокації БО «БФ «Карітас-Київ» працював разом із колегами з усієї України над посиленням адвокаційних підходів, обміном успішними практиками та пошуком рішень для розвитку соціальних послуг у громадах.

Під час тренінгових сесій учасники розглядали етапи адвокаційних кампаній, аналізували успішні кейси, визначали ключові цільові аудиторії, працювали над формуванням партнерств та розробляли рекомендації для впровадження системних змін на місцевому й національному рівнях.

Для Карітас-Київ така робота є важливою складовою реалізації проєкту «Сприяння соціальній реформі відповідно до стандартів ЄС для сталого розвитку й надання послуг догляду вдома та роботи з дітьми й молоддю для людей, постраждалих від війни в Україні». Ми працюємо безпосередньо з громадами, досліджуємо потреби людей, аналізуємо бар’єри у доступі до соціальних послуг та збираємо практичні дані про функціонування системи на місцях. На основі інформації, отриманої від місцевих організацій, Карітас України формує консолідовану позицію сектору та просуває необхідні зміни в законодавстві й державній політиці, щоб соціальні послуги ставали більш якісними, доступними та орієнтованими на потреби людей.

Особливо цінним став обмін практичним досвідом між організаціями з різних регіонів України. Наш фахівець поділився напрацюваннями Карітас-Київ щодо дослідження потреб громад, розвитку соціальних послуг та взаємодії з органами місцевого самоврядування, а також ознайомився з успішними практиками колег, які можуть бути корисними для подальшої роботи.

Сьогодні розвиток ринку соціальних послуг потребує консолідації зусиль громадського сектору, органів влади, комунальних установ, недержавних надавачів соціальних послуг та самих отримувачів послуг. Саме тому роль Коаліції надавачів соціальних послуг є надзвичайно важливою — вона створює простір для професійного діалогу, об’єднання експертизи та спільного просування рішень, які сприятимуть розвитку сталої, якісної та людиноорієнтованої системи соціального захисту в Україні.

Участь у роботі Коаліції надавачів соціальних послуг сприяє посиленню співпраці між організаціями громадянського суспільства, органами влади та іншими зацікавленими сторонами задля розвитку ефективної системи соціального захисту в Україні. Карітас-Київ і надалі долучатиметься до спільних ініціатив, спрямованих на вдосконалення соціальних послуг, підтримку громад та впровадження змін, що відповідають потребам людей.

Від емоційного відновлення до системних змін: як Карітас-Київ підтримує родини, що виховують дітей з інвалідністю

Турбота про дитину або дорослого з інвалідністю — це щоденна, часто невидима для суспільства праця, яка вимагає колосального внутрішнього ресурсу. У часи війни цей виклик подвоюється: постійний стрес, безпекові ризики та виснажливі безсонні ночі підривають ментальне здоров’я батьків і опікунів. Для «Карітас-Київ» очевидно: допомога людині з інвалідністю починається з підтримки тих, хто перебуває поруч із нею.

Саме тому наш інклюзивний простір став безпечною платформою, де батьки та опікуни знаходять розуміння, відновлюють власну психологічну стійкість і трансформують індивідуальний досвід у колективну силу.

Ми розглядаємо стійкість родини як цілісну систему, тому пропонуємо різні формати взаємодії:

  • Фаховий психологічний супровід: Групові сесії з психологом допомагають учасникам опрацювати хронічну втому, тривожність та синдром вигорання. Це простір для екологічного проживання емоцій та пошуку внутрішніх опор.
  • Ресурсні зустрічі та арттерапія: Неформальне спілкування за чашкою кави, творчі заняття та майстер-класи — це не просто дозвілля. Це дієві інструменти зниження рівня кортизолу, можливість перемкнути увагу та повернути відчуття контролю над власним життям.

Об’єднання батьків дозволяє чітко артикулювати реальні потреби сімей на рівні громади та міста. Голос родин, які виховують дітей або підтримують дорослих з інвалідністю, має визначати вектор розвитку безбар’єрного суспільства.

Ми переконані, що захист прав та гідності кожної родини починається з безпечного середовища, де твою проблему готові розділити, а твій голос — почути. Наш простір завжди відкритий для тих, хто потребує опори та прагне змін.