Коли почалося велике вторгнення, телефон Ольги в «Карітас-Київ» розривався від дзвінків. Родичі рятувалися, тікали від війни, а літні люди часто залишалися самі. Хтось фізично не міг поїхати, а хтось просто навідріз відмовився кидати свій дім. Проблема самотності в один момент стала катастрофічною.
Ольга відповідає за напрямом «Догляд вдома» у Карітас-Київ вже чотири роки. Її команда — це шестеро жінок. Вони щодня ходять туди, де немає світла, де тихо і пахне самотністю. Вони купують ліки, прибирають, готують їжу, допомагають просто підвестися з ліжка.
У цю професію йдуть ті, хто вміє любити чужих людей, як своїх. Але найважче, каже Ольга, це момент, коли твій підопічний, до якого ти прив’язався усім серцем, починає згасати, втрачає здоров’я і стає лежачим. Це важко прийняти, бо переживаєш за них, як за рідних.
Запрошуємо вас подивіться це коротке інтерв’ю з Ольгою. Воно про те, як залишатися людьми, коли навколо руїни.
Якщо у вашому будинку живе самотня старенька людина чи хтось із інвалідністю, кому потрібна допомога з побутом у Києві — напишіть нам або зателефонуйте на гарячу лінію: 098 189 35 15.
І так само, якщо ви маєте час і сили допомагати — нам дуже потрібні волонтери. Особливо чоловічі руки, бо дівчатам важко тягати все на собі. Адже як ми кажемо у Картасі: «Коли береш — наповнюєш руку, коли даєш — наповнюєш серце!»
Російська агресія щодня забирає у наших дітей найдорожче — безпеку, спокій і, на превеликий жаль, життя. До Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок війни, у Центрі життєстійкості Нижньодуванської СТГ у м.Київ відбулася подія, що поєднала у собі два надважливі завдання: згадати тих, кого вже немає з нами, та захистити тих, хто продовжує жити під обстрілами.
Захід зібрав разом мешканців громади, соціальних працівників, малечу та їхні родини. Після символічної хвилини пам’яті для дітей влаштували творчі й розвивальні майстер-класи. Проте за цими активностями стоїть значно глибший сенс.
Війна руйнує не лише інфраструктуру, вона впливає на дитячу психіку, емоційний стан та віру у майбутнє. Саме тому критично важливо створювати безпечні простори, де дитина може бодай на кілька годин забути про тривоги, поспілкуватися з однолітками й повернути собі частинку нормального дитинства.
Сьогодні Центри життєстійкості стають тими самими острівцями психосоціальної допомоги у громадах. Вони працюють на те, щоб навчити людей тримати удар, допомагати одне одному та дати родинам, які постраждали від війни, відчуття надійного плеча поруч. Такі зустрічі є способом зберегти пам’ять про спільні трагедії та водночас відновити розірвані війною людські зв’язки, повернувши громаді відчуття єдності.
Пам’ятати про загиблих і рятувати тих, хто поруч із нами зараз — це наш спільний обов’язок перед майбутнім. Кожен хлопчик і кожна дівчинка в Україні мають право на безпеку, право мріяти й розвиватися, попри будь-які воєнні виклики. Саме тому робота Центрів життєстійкості та локальних соціальних служб сьогодні є питанням національної безпеки. Захищаючи емоційне здоров’я дітей сьогодні, ми буквально рятуємо майбутнє всієї країни.
Музика може бути не лише мистецтвом чи способом дозвілля. У роботі з людьми, які переживають стрес, втрату, вимушене переміщення або наслідки травматичних подій, вона стає інструментом психосоціальної підтримки. Саме з цією метою Карітас-Київ організовує заходи з музикотерапії для дітей та підлітків, поєднуючи творчий процес із практиками емоційного відновлення.
Для багатьох дітей сьогоднішня реальність пов’язана з постійною напругою, змінами та викликами, які впливають на емоційний стан не менше, ніж на дорослих. У таких умовах особливо важливими стають формати роботи, які допомагають говорити про переживання мовою, доступною кожному. Одним із таких інструментів є музикотерапія — метод, що широко використовується у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в усьому світі.
На відміну від музичних занять, музикотерапія не передбачає оцінювання навичок чи результату. Її мета полягає у створенні безпечного простору, де людина може досліджувати власні емоції через звук, ритм та взаємодію з іншими учасниками. Саме тому для участі не потрібна музична освіта чи вміння грати на інструментах.
Фахівці Карітас-Київ наголошують, що психосоціальна підтримка охоплює різні підходи та практики, які допомагають людям відновлювати внутрішні ресурси й адаптуватися до складних життєвих обставин. Музикотерапія є одним із таких методів, адже дозволяє працювати з переживаннями, які іноді складно висловити словами.
Музикотерапевтка Олена Покотюк, яка проводить такі заняття, має досвід роботи з різними категоріями людей — від дітей до військових і родин загиблих захисників.
«З власного досвіду скажу, що працювала з дітьми, військовими, матерями загиблих, людьми похилого віку, і музикотерапія працює зі всіма, але у кожного свій шлях. Музика може викликати сильні спогади, приховані емоції, сльози або переживання. У музикотерапії це вважається важливою частиною процесу проживання досвіду. У цей момент поруч завжди є фахівець, який супроводжує людину та контролює процес», — розповідає фахівчиня Карітас-Київ.
Пані Олена зазначає, що музикотерапія може бути корисною не лише дітям. Вона успішно застосовується у роботі з людьми похилого віку, вагітними жінками, внутрішньо переміщеними особами, ветеранами, військовослужбовцями та членами їхніх родин. Залежно від потреб групи змінюються інструменти та формат роботи, однак незмінною залишається мета — підтримати людину на шляху до відновлення.
Сучасна музикотерапія базується на наукових дослідженнях у галузях психології, медицини та педагогіки. Її використовують у лікарнях, реабілітаційних центрах і програмах психосоціальної підтримки в багатьох країнах світу. Зростання інтересу до музикотерапії свідчить про ширше усвідомлення того, що турбота про психічне здоров’я потребує різноманітних інструментів, здатних враховувати індивідуальний досвід кожної людини.
Для Карітас-Київ впровадження таких занять є частиною комплексної роботи, спрямованої на підтримку людей, які потребують як натуральної допомоги, так і можливостей для зміцнення психологічної стійкості та відновлення внутрішніх ресурсів.
1 вересня для більшості дітей — це день нових можливостей, зустрічей із друзями та старту нового навчального року. Але сьогодні для багатьох українських родин підготовка до школи стала справжнім викликом.
Війна, вимушене переселення, втрата роботи та постійна нестабільність змушують батьків обирати між базовими потребами й можливістю зібрати дитину до школи.
Особливо складно багатодітним сім’ям, самотнім батькам, родинам ВПО та людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Саме тому БФ «Карітас-Київ» спільно з платформою dobro.ua розпочали благодійну акцію «Шкільний портфелик 2026», щоб підтримати дітей із вразливих категорій та допомогти їм розпочати навчальний рік із відчуттям впевненості, турботи та підтримки.
Ми плануємо підготувати 100 шкільних наборів, до яких входитимуть: – рюкзаки; – зошити; – базове канцелярське приладдя для навчанняю.
Кожна пожертва — це більше, ніж просто рюкзак чи канцтовари. Це можливість для дитини прийти до школи підготовленою, відчувати себе впевнено серед однолітків та зберегти відчуття дитинства навіть у непростий час.
Навіть невеликий внесок — це реальна підтримка для дитини.
Для більшості людей прогулянка ботанічним садом — це звичайний спосіб провести вільний час. Для людей з інвалідністю такі виїзди часто мають значно глибше значення: вони стають частиною соціальної адаптації, розвитку комунікації та формування навичок самостійного життя.
Саме тому благодійний фонд Карітас-Київ організовує екскурсії, зокрема до Національного ботанічного саду ім. М. Гришка, для відвідувачів Інклюзивного простору. Під час екскурсії учасники взаємодіють з рослинами через дотик, запах і візуальне сприйняття: торкаються листя, вивчають текстури, слухають пояснення про отруйні та безпечні рослини, дізнаються про фотосинтез і роль рослин у природі.
Однією з основних проблем залишається соціальна ізоляція. За даними дослідження Stigma and Intellectual Disability (2019), опублікованого National Library of Medicine (США), люди з інтелектуальними порушеннями значно частіше стикаються зі стигматизацією та соціальними бар’єрами, що впливає на їхню участь у суспільному житті та розвиток навичок самостійності.
Стигматизація людей з інвалідністю проявляється і в суспільному ставленні. Зокрема, назви діагнозів, таких як розлад аутистичного спектру, у побуті часто вживають у негативному або зневажливому контексті. Це формує упередження та посилює страх родин перед нерозумінням і осудом з боку оточення.
Фахівці зазначають, що саме через цей страх люди з інвалідністю та їхні сім’ї нерідко уникають активної участі в суспільному житті, що може призводити до соціальної ізоляції та вузького кола спілкування.
За даними дослідження Social Inclusion and Intellectual Disability (Journal of Special Education, 2020), соціальні навички не формуються виключно в навчальних або ізольованих умовах. Вони потребують реального досвіду взаємодії з містом, людьми та непередбачуваними ситуаціями.
За словами фахівців Карітас-Київ, під час таких заходів люди вчаться реагувати на нові ситуації, взаємодіяти з іншими та орієнтуватися в публічному просторі.
Екскурсію проводила фахівчиня ботанічного саду Юлія Неграш, яка навчалася ботанічної терапії — підходу, що використовує взаємодію з природою як інструмент емоційної стабілізації та сенсорного розвитку.
Особливо фахівчиню вразила реакція однієї з учасниць: «Я була в ботанічному саду вже багато разів, але так подобається природа, що я обов’язково приїду сюди ще». Такі моменти демонструють не лише позитивні емоції, а й формування відчуття безпеки та впевненості у публічному просторі.
За даними досліджень у сфері терапевтичного садівництва (Edge Hill University, 2022; MDPI Journal of Environmental Research and Public Health), взаємодія з природою допомагає людям з інвалідністю знижувати рівень тривожності, покращувати концентрацію уваги, активніше включатися у комунікацію та легше засвоювати нову інформацію через сенсорний досвід.
В Україні поступово розвиваються практики безбар’єрності та інклюзії, зокрема у сфері доступності громадського простору та соціальних послуг. Водночас питання повноцінної соціальної інтеграції людей з інвалідністю потребує подальшого розвитку й системної підтримки. Особливу роль у цьому відіграють інклюзивні ініціативи, які створюють можливості для спільної участі у суспільному житті, взаємодії та набуття нового досвіду.
Інклюзивні екскурсії є одним із таких форматів. Вони допомагають людям з інвалідністю бути активними учасниками життя громади, розширювати коло спілкування та впевненіше взаємодіяти з міським середовищем. Для суспільства це також можливість формувати культуру прийняття, взаємоповаги та рівної участі кожної людини у спільному просторі.
«Карітас-Київ» провів безкоштовні бізнес-інтенсиви для діючих підприємців та початківців.
Чотири дні учасники проходили практичне навчання: генерація бізнес-ідеї, Lean Canvas, аналіз ринку, фінансове планування, маркетинг, створення MVP та підготовка бізнес-плану.
Окремий блок присвятили грантам та підготовці бізнесу до масштабування. Учасники працювали з реальними кейсами, вчилися бачити слабкі місця бізнесу, рахувати ризики та будувати стратегію розвитку.
Для частини учасників це став перший системний досвід роботи над власною бізнес-ідеєю, фінансовою моделлю та підготовкою до грантових програм.
Навчання є частиною комплексного підходу у межах грантової програми GROW. При цьому подібний супровід, консультації та підготовка бізнес-планів зазвичай коштують підприємцям значних грошей на курсах або у приватних консультантів.
«Для нас важливо, щоб люди отримували не лише фінансову підтримку, а й знання, які допоможуть їм будувати власну справу та нормально заробляти», – зазначив директор БО «БФ «Карітас-Київ» Роман Сиротич.
Особливістю програми стало те, що учасники працювали з формою заявки, максимально наближеною до формату державних грантових програм служби зайнятості. Це дозволяє надалі адаптувати власні бізнес-плани для участі у державних конкурсах та грантах.
«Підтримуємо ініціативу “Карітас-Київ”, яка допомагає трансформувати бізнес-ідеї у чіткі плани дій. Особливо цінно, що учасники одразу вчаться подавати заявки на державні гранти. Сьогодні успішний підприємець — це той, хто вміє аналізувати ринок та планувати фінанси. Такі програми формують саме ці базові компетенції для старту бізнесу», – зазначив директор Київського міського центру зайнятості Дмитро Новицький.
Учасники програми надалі матимуть можливість продовжити роботу над власними бізнес-проєктами та претендувати на грантову підтримку в межах проєкту GROW.
«Ми свідомо будували навчання так, щоб люди отримали не “теорію заради теорії”, а практичні інструменти, які реально використовуються під час подачі грантових заявок. Фактично люди отримали бізнес-експертизу, за яку підприємці зазвичай платять приватним консультантам або бізнес-школам. У межах GROW учасники мали можливість пройти це безкоштовно, з фаховою підтримкою експертів і одразу попрацювати над власними бізнесами», – сказав Євген Кудряшов, керівник проєкту GROW у «Карітас-Київ».
Допомога надається у межах проєкту GROW (Guidance in resources, opportunities and work) за підтримки Caritas Española та Caritas Ukraine.
Відбувся дружній візит наших партнерів з організації Région Ile-de-France для того, щоб ознайомитися з діяльністю та командою Карітас-Київ.
Французька делегація поспілкувалася з фахівцями та відвідала сімейне заняття, яке відбувалося в нашому Фонді. Також обговорили нашу співдію у роботі з дітьми, молоддю та сім’ями, людьми похилого віку, зокрема у межах послуги “Догляд вдома”, допомогу дітям та особам з інвалідністю, протидію торгівлі людьми тощо.
Щиро дякуємо команді Région Ile-de-France за візит, відкритість до діалогу та підтримку наших ініціатив. Для нас надзвичайно цінною є можливість обмінюватися досвідом, розвивати міжнародну співпрацю та спільно напрацьовувати ефективні рішення для підтримки людей, які потребують допомоги.
Такі партнерства сприяють підсиленню інституційної спроможності громадського сектору, впровадженню кращих європейських практик у соціальній сфері та вдосконаленню механізмів соціальної підтримки населення. Подібні зустрічі зміцнюють взаємодію між організаціями, підтримують розвиток професійної спільноти та створюють нові можливості для допомоги людям, які цього потребують.
БФ «Карітас-Київ» та Київська міська державна адміністрація підписали Меморандум про співпрацю та взаємодію, спрямований на підтримку киян, внутрішньо переміщених осіб і громадян, які постраждали внаслідок воєнних дій та перебувають у складних життєвих обставинах. Документ передбачає об’єднання зусиль для реалізації соціально-економічних ініціатив, що сприятимуть підвищенню рівня зайнятості, розвитку підприємництва та посиленню економічної стійкості мешканців столиці в умовах війни.
Одним із ключових напрямів співпраці стане реалізація проєкту GROW («Керівництво з ресурсів, можливостей та роботи»), який впроваджує БФ «Карітас-Київ». Ініціатива спрямована на підтримку людей, які шукають роботу, прагнуть здобути нову професію або започаткувати власну справу. У межах проєкту учасники зможуть отримати: професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації, консультаційну та менторську підтримку, грантову підтримку для започаткування або розвитку бізнесу, сприяння у працевлаштуванні.
«Ця співпраця допоможе киянам і переселенцям, які опинилися у скруті, знайти роботу або відкрити власну справу. Разом із благодійниками ми пропонуємо конкретні рішення: від безплатного навчання до грантів на бізнес. Наразі важливо дати людям не просто тимчасову допомогу, а реальну можливість забезпечувати себе самостійно. Це дає більшу впевненість у завтрашньому дні», – наголосив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олег Куявський, який взяв участь у підписанні Меморандуму.
У межах співпраці Київська міська державна адміністрація також забезпечуватиме інформаційну підтримку проєкту, сприятиме взаємодії з комунальними установами та координації з профільними структурними підрозділами.
Для БФ «Карітас-Київ» така співпраця є важливим кроком у посиленні підтримки людей, які постраждали від війни, втратили стабільність або потребують нових можливостей для професійної реалізації та розвитку.
Професійна та професійно-технічна освіта опинилася на перетині двох критичних суспільних запитів: потреби ринку праці у кваліфікованих кадрах та необхідності негайної, безбар’єрної інтеграції людей з інвалідністю й ветеранів.
Експертне обговорення, ініційоване Благодійним фондом «Карітас-Київ» під час круглого столу «Інклюзивний підхід у закладах професійної (професійно-технічної) освіти», унаочнило головне: інклюзія давно переросла архітектурну доступність. Сьогодні це комплексне методологічне, юридичне та психологічне завдання.
Одним із найскладніших етапів для адміністрацій закладів залишається дешифрування та практичне впровадження рекомендацій Інклюзивно-ресурсних центрів. Висновок ІРЦ є індивідуальною дорожньою картою студента. Експертки інклюзивної освіти Ірина Білецька та Оксана Самороковська (ІРЦ №1 Голосіївського району м. Києва) наголошують на переході до створення гнучкого освітнього треку.
Специфіка професійної освіти полягає у фокусі на виробничій практиці. Практичний гайд, запропонований фахівчинями, визначає алгоритм дій: як адаптувати навчальну програму під сенсорні чи когнітивні особливості студента, не втративши якості підготовки робітника, через синергію між спеціальними педагогами та майстрами виробничого навчання.
Окремим і гострим блоком дискусії став розгляд концепцій адаптації людей, які втратили зір внаслідок бойових дій. Сергій Васін («Київський центр незрячих», ГО «Реаресурс») та Юрій Войтюк («Український міжнародний інститут сліпих») актуалізували проблему перекваліфікації дорослих.
Втрата зору у зрілому віці кардинально змінює сприйняття світу, побут та професійні можливості. Класичні підходи, орієнтовані на навчання незрячих з дитинства, тут не працюють. Потрібна швидка, точкова система навчання, де освіта для ветерана є поверненням суб’єктності та економічної самостійності. Сучасна перекваліфікація базується на володінні асистивними технологіями, які заклади мають інтегрувати у свої програми.
Будь-яка інклюзивна реформа зупиниться, якщо педагог у класі чи майстер у цеху не володітимуть специфічними методиками. Доктор філософії Сергій Соколов («Академія професійного розвитку») звернув увагу на критичну потребу у безперервній післядипломній освіті викладачів.
Навчання дорослих з інвалідністю – це окрема андрагогічна компетенція, що включає знання з психотравми, ергономіки робочого місця та альтернативних методів комунікації.
Масштабні зміни неможливі зусиллями лише одного закладу освіти. Досвід Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, представлений Ларисою Байдою та Тетятою Ковальовою, доводить ефективність проєктного підходу. Системне посилення інклюзивності відбувається за умови синергії державних стандартів, експертизи профільних громадських організацій та готовності бізнесу працевлаштовувати випускників.
Аналіз поточної ситуації вказує на те, що система професійної освіти України трансформується під впливом кризових факторів, але цей процес має стати системною стратегією. Інклюзивний підхід передбачає формування гнучкого середовища, здатного швидко адаптувати робоче місце, інструментарій та навчальний матеріал під конкретну людину.
Спільна робота Карітасу, експертів та державних інституцій спрямована саме на побудову такої живої екосистеми доступності.
Фахівці БФ «Карітас-Київ» Центру життєстійкості у співпраці з Центром реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними порушеннями та Центром соціальної, психологічної та професійної реабілітації «Аскольд» організували захід, спрямований на підтримку ментального здоров’я людей з інтелектуальними порушеннями.
Подія об’єднала учасників у безпечному та дружньому просторі, де через творчість, спілкування та спільні активності кожен мав можливість відчути підтримку, прийняття та емоційну єдність. Саме такі ініціативи відіграють важливу роль у збереженні ментального здоров’я, адже допомагають знижувати рівень тривожності, долати соціальну ізоляцію та формувати відчуття належності до спільноти. Для людей з інтелектуальними порушеннями соціальна взаємодія та участь у спільних заходах мають особливе значення. Вони сприяють розвитку комунікаційних навичок, емоційної стабільності, впевненості у собі та допомагають відчувати власну цінність у суспільстві.
Символічно, що захід відбувся саме до Дня вишиванки — свята, яке об’єднує українців навколо спільних цінностей, культури та традицій. Вишиванка є не лише елементом національного одягу, а й символом єдності, сили та приналежності до української спільноти. Через такі події учасники мають змогу не лише долучатися до культурної спадщини, а й відчувати себе частиною суспільства. Під час заходу учасники декламували вірші, співали пісні, танцювали та долучилися до творчого майстер-класу «Хатинка єднання» у техніці декупаж. Атмосфера щирості, тепла та підтримки вкотре підтвердила важливість подібних ініціатив для емоційного благополуччя та соціальної інтеграції людей з інтелектуальними порушеннями.
Такі заходи є не лише святковими подіями, а й важливим інструментом підтримки ментального здоров’я, розвитку інклюзивного суспільства та зміцнення людських зв’язків.
